Щороку 23 травня відзначається День Героїв – народне свято, запроваджене на честь усіх захисників нашої країни, які боролися за рідну землю протягом століть та продовжують боротьбу і нині.

Для того, щоб вшанувати найсміливіших, найдостойніших та найвірніших синів України, учні Краматорського закладу загальної середньої освіти № 12 імені Степана Чубенка та вихованці секції «Історія України» КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» провели спільний тематичний урок «Герої України – борці за волю нашого народу». Під час уроку вони згадали тих, хто залізним щитом стояв перед ворогом за князівських і козацьких часів: Святослава Хороброго та Володимира Мономаха, Петра Конашевича-Сагайдачного та Івана Сірка.  Було складено «Хмаринку слів» за питанням «Приклад якого Героя України є найбільш актуальним для сьогодення?». Потім відбулася презентація результатів учнівського дослідження Іваненко Аріни, учениці 9-го класу Краматорського ЗЗСО № 12 і вихованки КПНЗ «ДОМАНУМ». Юна дослідниця порівняла переможні рейди українських військових  –  Перший Зимовий похід Армії УНР (1919-1920) і рейд 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (2014). Робота Аріни, заснована на спогадах учасників рейду 2014 року, визнана переможцем цьогорічного Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості в номінації «Історія України та державотворення». Захід завершився переглядом відеозапису бесіди сучасного захисника – молодшого сержанта 98-го батальйону тероборони Кирила Дороленка про боротьбу за незалежність України як передумову подальшого існування нашого народу.

  • .
    .
  • .
    .
  • .
    .
  • .
    .

24 травня науковці різних країни відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства.

Кирило (мирське ім'я Костянтин) і його найстарший брат Мефодій народились у ІХ столітті в місті Солунь (нині Салоніки, Греція).

Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінив,  доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт  поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».

Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря.  Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є  Остромирове Євангеліє (1057).

Вітаємо усіх із Днем вишиванки! Українська вишиванка недарма стала національною святинею. Вона є символом самобутньої, неповторної, барвистої української культури.

У кожному регіоні України розвивалися свої центри вишивання. На півдні Слобожанщини, до якого відносяться Краматорський і Бахмутський райони Донецької області, у вишивці переважали червоні та червоно-сині кольори, рослинний орнамент. Про слобожанську вишивку, вплив на неї культури  бароко, так званої старшинської вишивки XVIII ст,, потім – масової культури, брокарівської вишивки кінця ХІХ – початку ХХ ст. розповідає Колупенко Дар’я, вихованка КПНЗ "ДОМАНУМ", учениця 10-го класу Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Слов’янської міської ради Донецької області, керівник - Мицько Віктор Михайлович. Учнівське дослідження засновано на матеріалах колекції шкільної кімнати народознавства «Красолька».

Покликання для перегляду: https://youtu.be/iJfVSpiz_oo

.
.
.
.
.
.
.
.
Previous Next Play Pause
1 2 3 4

Із метою вшанування пам’яті жертв нацистського та комуністичного тоталітарного режимів із 08 по 18 травня 2023 року проведено онлайн-захід «Криваві землі… Криваві часи… (до Дня пам’яті та примирення, Дня пам’яті жертв політичних репресій)». 

У межах онлайн-заходу відбулися відеолекції:

 1)«Українські письменники – учасники руху Опору часів Другої світової війни» (08.05.2023), лектор – Тендітна Н.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», керівник секції «Українська література» КПНЗ ДОМАНУМ. У лекції розповідалося про літературну творчість та громадсько-політичну діяльність Олени Теліги, Олега Ольжича, Уласа Самчука (усі – ОУН (м)), а також Івана Багряного, який став одним із засновників Української Головної Визвольної Ради (ОУН(б). 

2) «Політичні репресії 1920-1930-х рр. у контексті формування національної пам’яті» (18.05.2023), лектор – Лаврут О.О., доктор історичних наук, професор Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. У лекції розповідалося про три хвилі репресій проти українського народу: розкуркулення, депортації українських селян (1929 -1931); штучне посилення конфіскацією продовольства Голодомору, постишевський терор проти політичних та культурних діячів доби українізації (1932-1934); добу «Великого терору» (1937-1938).

Обидві відеолекції зібрали максимальну кількість учасників для ресурсу Google Meet  - 100 осіб. Серед них - педагоги і здобувачи освіти 8-11 кл. закладів загальної середньої, позашкільної освіти Донецької області.

Учасники онлайн-заходу отримали практичні завдання, пов’язані з опрацюванням публіцистичних творів українських письменників – учасників українського визвольного руху часів Другої світової війни; опрацюванням наукової літератури та знаходженням історичних фактів про участь представників кримськотатарського народу в розгромі нацистської Німеччини (задля спростування сталінських звинувачень у колабораціонізмі як підставі для депортації).

 За підсумками виконання практичних завдань буде надіслано електронні сертифікати КПНЗ ДОМАНУМ.

Презентації до відеолекцій, правильні відповіді на питання анкет зворотного зв’язку можна завантажити за покликанням: https://drive.google.com/drive/folders/1mRlCDxgPSXUaUzVIyOtMEYD9WqJlY1Fi?usp=sharing

  • .
    .
  • .
    .
  • .
    .
  • .
    .

«…Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим…»

Т.°Г. Шевченко

У травні, коли розцвітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері. В Україні та в більшості країн планети свято мам відзначають у другу неділю травня.  У 2023 році День матері святкують 14 травня.

День матері  ̶  свято найбільш зворушливе для кожного серця, тому що кожен з нас із дитинства несе в душі єдиний неповторний образ своєї мами.

Мами, яка завжди зрозуміє, пробачить, завжди приголубить і буде щиро любити свою дитину.

Шановне учнівство, більш детальна інформація про День матері міститься в матеріалах відеолекції «Образ матері в української культурі: соціологічний аналіз», яку підготувала О.°А. Ташкінова, кандидатка соціологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри соціології та соціальної роботи Приазовського державного технічного університету, керівниця секції «Соціологія» обласної очно-заочної школи «Юний дослідник» КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» за покликанням:

https://youtu.be/vkeNEpaH3-k

.
.
.
.
.
.
.
.
Previous Next Play Pause
1 2 3 4