- Деталі
- Перегляди: 57
З 28 квітня до 2 травня у Луцьку відбувся фінальний етап Всеукраїнської олімпіади з правознавства, що об’єднав найсильніших юних знавців права з усієї країни. У фіналі змагалися школярі 9–11 класів, які вже підтвердили свій високий рівень знань, перемігши на попередніх етапах.
Олімпіада складалася з двох турів – теоретичного та практичного. Учасники працювали з нормами законодавства, аналізували правові ситуації, формували аргументовані позиції та шукали рішення складних кейсів. Завдання вимагали не лише ґрунтовних знань, а й уміння мислити відповідально, зважено та по суті.
Окрім конкурсної частини, учасники мали змогу поспілкуватися, обмінятися досвідом і познайомитися з однолітками з різних регіонів України, а також відвідати культурні та історичні локації Луцька.
Команда Донецької області продемонструвала високі результати у фіналі змагань. Учень 9 класу опорного закладу загальної середньої освіти «Успіх» Краматорської міської ради Ігнат Твердун здобув І місце, випередивши найближчих суперників на 15 балів.
Дипломи учасників фінального етапу також отримали:
Анна Павленко, учениця 10 класу Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Бахмутської міської ради Донецької області;
Дар’я Воловод, учениця 11 класу Лиманського ліцею №2 Лиманської міської ради Донецької області.
Під час урочистого нагородження команду Донеччини особисто привітав директор департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації Ігор Гаєвий. Учасники та гості олімпіади зустріли команду стоячи – оплесками, що стало символом підтримки, єдності та незламності.
Щиро вітаємо фіналістів! Ваші досягнення всеукраїнського рівня ‒ це вагоме підтвердження майстерності, наполегливості та сили духу. Нехай цей досвід стане фундаментом для подальших успіхів у навчанні та професійному становленні.
Висловлюємо глибоку вдячність керівнику команди ‒ Наталії Погребняк,
учителю історії та правознавства Лиманського ліцею № 2 Лиманської міської ради, за професійну підтримку юних талантів.
Дякуємо батькам, педагогам і всім, хто долучився до підготовки та організації поїздки команди. Саме спільна робота зробила цей результат можливим.
#олімпіади_МАН_2026
- Деталі
- Перегляди: 50
26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, який назавжди змінив тисячі людських життів.
Радіоактивне забруднення поширилося на значну частину Європи ‒ від України до Скандинавії та балканських країн. Понад 600 тисяч людей взяли участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ціною власного життя та здоров'я вони приборкали атомну стихію, врятували світ від глобальної катастрофи.
Попри плин часу Чорнобиль залишається болем України. Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу має стати днем пам'яті, днем роздумів про відповідальність людини перед планетою за її майбутнє.
- Деталі
- Перегляди: 70
40 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася непоправна трагедія ‒ техногенна катастрофа, через яку цей день назавжди залишиться датою скорботи. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції – одна з найтрагічніших подій в історії людства. Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
23 квітня 2026 року педагоги КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» організували проведення онлайн-лекції «Чорнобиль: екологічні уроки та майбутнє планети», яка приурочена до 40-х роковин трагедії на ЧАЕС. Лектор ‒ Швець Ігор Іванович, кандидат хімічних наук, доцент, в.о. директора Навчально-наукового інституту інженерії та технологій ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», керівник гуртка «Хімія» закладу.
Головна мета ‒ вшанувати пам'ять жертв і ліквідаторів, а також провести глибокий аналіз екологічних уроків трагедії для формування відповідального ставлення до ядерної безпеки та майбутнього планети.
У заході взяли участь понад 90 осіб ‒ вихованці закладу, здобувачі освіти та педагоги Маріупольської, Покровської, Добропільської, Краматорської, Бахмутської, Дружківської територіальних громад.
Програма зустрічі була насиченою та пізнавальною. Разом із лектором слухачі: зазирнули в минуле та згадали хронологію подій 1986 року; проаналізували сумарну активність радіонуклідів, викинутих у ході Чорнобильської катастрофи; дослідили сучасний екологічний стан зони відчуження; обговорили альтернативні джерела енергії майбутнього.
Учасники не лише дізналися чимало нових фактів, а й долучилися до активного діалогу з доповідачем. А щоб закріпити знання, кожен охочий може пройти онлайн-вікторину за матеріалами лекції!
Серед подій другої половини ХХ століття, якими насичена історія українського народу, Чорнобильська трагедія посідає особливе місце. Це не лише страшна катастрофа, що змінила життя мільйонів, залишила відбиток на екології, здоров’ї людей та історії нашої країни, а й нагадування про відповідальність за мирний атом, про важливість екологічної безпеки та обов’язок берегти природу для майбутніх поколінь.
- Деталі
- Перегляди: 68
23 квітня 2026 року в межах відзначення Міжнародного дня пам’ятників і визначних місць, 350-річчя заснування Слов’янська відбулася онлайн-зустріч здобувачів освіти з Галиною Петрівною Докашенко, доктором історичних наук, професором.
Під час зустрічі Галина Петрівна Докашенко презентувала матеріали проєкту, що здійснювався кафедрою історії імені професора Віктора Докашенка Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет».
Вона розповіла про пам’ятку природи ‒ Соляні озера, біля яких у 1676 році було засновано містечко Соляне та Торську фортецю для охорони промислів із видобутку солі. Особливий інтерес учасників зустрічі викликала інформація про Свято-Воскресенську церкву XVIII ст., зведену задля духовних потреб мешканців Слов’янська ‒ нащадків козаків Торської сотні Ізюмського слобідського полку.
На початку ХVIII ст. центром соледобування став Бахмут. У 1797 році тут побудували дерев’яну Свято-Миколаївську церкву, основа якої зберігалася до 2022 року. На прикладі цього храму, зруйнованого у 2022-2023 роках, Галина Петрівна Докашенко показала важливість донесення до світового суспільства інформації про цінність історико-культурної спадщини, якій загрожує знищення.
Обговорення цього питання продовжила студентка Горлівського інституту іноземних мов Ангеліна Бєлая. Її виступ був присвячений архітектурному комплексу Святогірського Успенського монастиря, зокрема архітектурним особливостям Миколаївської церкви ХVIII ст., а також руйнівним наслідкам бойових дій 2022 року.
Галина Петрівна Докашенко запропонувала учасникам зустрічі долучитися до справи збереження пам’ятників і визначних місць Донеччини. Сьогодні науково-педагогічні працівники Горлівського інституту іноземних мов готують до перевидання працю «Історія рідного краю. Донеччина: люди – духовність – природа». Шановне товариство! Повідомте про історико-культурні пам’ятки вашої малої батьківщини, що є маловідомими українському суспільству. Ваша інформація може бути опублікована в цій книзі.
Щиро дякуємо педагогам і здобувачам освіти Добропільського комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Добропільської міської ради Донецької області, які долучилися до благородної справи збереження пам’яті про історичне минуле нашого краю.
Сайт Горлівського інституту іноземних мов: https://forlan.org.ua/
Рекомендовані джерела з історії Донеччини:
Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України / укл. М.В.Кулiшов, О.В. Дрогомирецька, Я.В. Синиця. Краматорськ: «Друкарський дім», 2022. 102 с. URL: https://saltway.in.ua/book/saltway-book.pdf (дата звернення: 23.04.2026).
Відеозапис зустрічі з Докашенко Галиною Петрівною до Міжнародного дня пам'ятників і визначних місць, 350-річчя заснування Слов'янська: https://youtu.be/CkdfEzuLUNM
- Деталі
- Перегляди: 64
Щороку 22 квітня світ відзначає Міжнародний день Матері-Землі. Це не просто дата в календарі ООН, встановлена у 2009 році. Це визнання того, що Земля ‒ не просто ресурс, а наш спільний дім, живий і тендітний організм, від якого залежить кожен наш подих.
Усе почалося з любові до дерева. Наприкінці XIX століття американець Джон Стерлінг Мортон не захотів миритися з беззахисністю лісів перед сокирою людини. Його заклик садити дерева замість того, щоб руйнувати природу, став легендарним: лише за один день 1872 року мільйон молодих пагонів простягнули свої віти до неба. Так народився День Дерева, який згодом перетворився на глобальний рух.
У 1970 році цей день отримав нову назву ‒ День Землі, об'єднавши 20 мільйонів небайдужих сердець. А вже у 1990-х рр. світ побачив дивовижне видовище: гігантський Прапор Землі площею 660 квадратних метрів, пошитий із тисяч клаптиків тканини з малюнками та написами. Він став символом нашої єдності, ковдрою турботи, якою людство пообіцяло вкрити свою планету.
Українці вплітають свій голос у глобальний хор захисників біорізноманіття в День Матері-Землі з 1994 року. Але словосполучення «Матір-Земля» є рідним для української традиційної культури вже багато віків. Матір-Земля... Це й мудрість предків, і нагадування для нащадків про те, що людина не є володарем природи, а її дитиною, частиною. Кожне посаджене дерево, кожен збережений струмок ‒ це наш подарунок Матері-Землі, яка дарує нам життя.
