- Деталі
- Перегляди: 5
23 квітня 2026 року в межах відзначення Міжнародного дня пам’ятників і визначних місць, 350-річчя заснування Слов’янська відбулася онлайн-зустріч здобувачів освіти з Галиною Петрівною Докашенко, доктором історичних наук, професором.
Під час зустрічі Галина Петрівна Докашенко презентувала матеріали проєкту, що здійснювався кафедрою історії імені професора Віктора Докашенка Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет».
Вона розповіла про пам’ятку природи ‒ Соляні озера, біля яких у 1676 році було засновано містечко Соляне та Торську фортецю для охорони промислів із видобутку солі. Особливий інтерес учасників зустрічі викликала інформація про Свято-Воскресенську церкву XVIII ст., зведену задля духовних потреб мешканців Слов’янська ‒ нащадків козаків Торської сотні Ізюмського слобідського полку.
На початку ХVIII ст. центром соледобування став Бахмут. У 1797 році тут побудували дерев’яну Свято-Миколаївську церкву, основа якої зберігалася до 2022 року. На прикладі цього храму, зруйнованого у 2022-2023 роках, Галина Петрівна Докашенко показала важливість донесення до світового суспільства інформації про цінність історико-культурної спадщини, якій загрожує знищення.
Обговорення цього питання продовжила студентка Горлівського інституту іноземних мов Ангеліна Бєлая. Її виступ був присвячений архітектурному комплексу Святогірського Успенського монастиря, зокрема архітектурним особливостям Миколаївської церкви ХVIII ст., а також руйнівним наслідкам бойових дій 2022 року.
Галина Петрівна Докашенко запропонувала учасникам зустрічі долучитися до справи збереження пам’ятників і визначних місць Донеччини. Сьогодні науково-педагогічні працівники Горлівського інституту іноземних мов готують до перевидання працю «Історія рідного краю. Донеччина: люди – духовність – природа». Шановне товариство! Повідомте про історико-культурні пам’ятки вашої малої батьківщини, що є маловідомими українському суспільству. Ваша інформація може бути опублікована в цій книзі.
Щиро дякуємо педагогам і здобувачам освіти Добропільського комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Добропільської міської ради Донецької області, які долучилися до благородної справи збереження пам’яті про історичне минуле нашого краю.
Сайт Горлівського інституту іноземних мов: https://forlan.org.ua/
Рекомендовані джерела з історії Донеччини:
Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України / укл. М.В.Кулiшов, О.В. Дрогомирецька, Я.В. Синиця. Краматорськ: «Друкарський дім», 2022. 102 с. URL: https://saltway.in.ua/book/saltway-book.pdf (дата звернення: 23.04.2026).
Відеозапис зустрічі з Докашенко Галиною Петрівною до Міжнародного дня пам'ятників і визначних місць, 350-річчя заснування Слов'янська: https://youtu.be/CkdfEzuLUNM
- Деталі
- Перегляди: 5
40 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася непоправна трагедія ‒ техногенна катастрофа, через яку цей день назавжди залишиться датою скорботи. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції – одна з найтрагічніших подій в історії людства. Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
23 квітня 2026 року педагоги КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» організували проведення онлайн-лекції «Чорнобиль: екологічні уроки та майбутнє планети», яка приурочена до 40-х роковин трагедії на ЧАЕС. Лектор ‒ Швець Ігор Іванович, кандидат хімічних наук, доцент, в.о. директора Навчально-наукового інституту інженерії та технологій ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», керівник гуртка «Хімія» закладу.
Головна мета ‒ вшанувати пам'ять жертв і ліквідаторів, а також провести глибокий аналіз екологічних уроків трагедії для формування відповідального ставлення до ядерної безпеки та майбутнього планети.
У заході взяли участь понад 90 осіб ‒ вихованці закладу, здобувачі освіти та педагоги Маріупольської, Покровської, Добропільської, Краматорської, Бахмутської, Дружківської територіальних громад.
Програма зустрічі була насиченою та пізнавальною. Разом із лектором слухачі: зазирнули в минуле та згадали хронологію подій 1986 року; проаналізували сумарну активність радіонуклідів, викинутих у ході Чорнобильської катастрофи; дослідили сучасний екологічний стан зони відчуження; обговорили альтернативні джерела енергії майбутнього.
Учасники не лише дізналися чимало нових фактів, а й долучилися до активного діалогу з доповідачем. А щоб закріпити знання, кожен охочий може пройти онлайн-вікторину за матеріалами лекції!
Серед подій другої половини ХХ століття, якими насичена історія українського народу, Чорнобильська трагедія посідає особливе місце. Це не лише страшна катастрофа, що змінила життя мільйонів, залишила відбиток на екології, здоров’ї людей та історії нашої країни, а й нагадування про відповідальність за мирний атом, про важливість екологічної безпеки та обов’язок берегти природу для майбутніх поколінь.
- Деталі
- Перегляди: 14
День довкілля ‒ щорічне національне екологічне свято, яке з 1999 року відзначається у третю суботу квітня.
У 2026 році Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 18 квітня.
Сьогодні кожен і кожна з нас може долучитися до справи збереження природи. Для цього потрібно перейти до раціонального використання її багатств. Нагадаємо способи, які допоможуть зберегти довкілля:
1. Відмовляйтеся від поліетиленових пакетів.
2. Відмовляйтеся від одноразового посуду.
3. Будьте енергоефективними в побуті.
4. Обирайте більш екологічні види транспорту.
5. Економіть воду.
6. Купуйте менше товарів, щоб потім не викидати їх.
7. Сортуйте та направляйте сміття на переробку.
Пам'ятаємо, що ці прості засоби здатні покращити наше майбутнє.
- Деталі
- Перегляди: 9
Щороку 22 квітня світ відзначає Міжнародний день Матері-Землі. Це не просто дата в календарі ООН, встановлена у 2009 році. Це визнання того, що Земля ‒ не просто ресурс, а наш спільний дім, живий і тендітний організм, від якого залежить кожен наш подих.
Усе почалося з любові до дерева. Наприкінці XIX століття американець Джон Стерлінг Мортон не захотів миритися з беззахисністю лісів перед сокирою людини. Його заклик садити дерева замість того, щоб руйнувати природу, став легендарним: лише за один день 1872 року мільйон молодих пагонів простягнули свої віти до неба. Так народився День Дерева, який згодом перетворився на глобальний рух.
У 1970 році цей день отримав нову назву ‒ День Землі, об'єднавши 20 мільйонів небайдужих сердець. А вже у 1990-х рр. світ побачив дивовижне видовище: гігантський Прапор Землі площею 660 квадратних метрів, пошитий із тисяч клаптиків тканини з малюнками та написами. Він став символом нашої єдності, ковдрою турботи, якою людство пообіцяло вкрити свою планету.
Українці вплітають свій голос у глобальний хор захисників біорізноманіття в День Матері-Землі з 1994 року. Але словосполучення «Матір-Земля» є рідним для української традиційної культури вже багато віків. Матір-Земля... Це й мудрість предків, і нагадування для нащадків про те, що людина не є володарем природи, а її дитиною, частиною. Кожне посаджене дерево, кожен збережений струмок ‒ це наш подарунок Матері-Землі, яка дарує нам життя.
- Деталі
- Перегляди: 37
Упродовж квітня 2026 року комунальний позашкільний навчальний заклад «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» проводить обласний конкурс мультимедійних презентацій «Досягнення та інновації української науки: від минулого до сьогодення». Конкурс проводиться з метою формування національної ідентичності, ціннісних орієнтирів і громадянської свідомості здобувачів освіти, виховання гордості за наукові досягнення та інновації вітчизняних учених, поваги до видатних українських діячів, а також залучення учнівської молоді до науково-дослідницької, пошукової та творчої діяльності в галузі природничих і гуманітарних наук.
Умови проведення конкурсу розміщено на сайті закладу за покликанням: https://man.dn.ua/images/documents/01_01_2026/Umovy_dosjagnennya_2026.pdf
До участі в конкурсі запрошуємо здобувачів освіти 7–11 класів закладів загальної середньої, позашкільної освіти, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти Донецької області.
Захід проводиться в дистанційному форматі за номінаціями:
- «Видатні українські вчені в галузі природничих наук»
- «Знакові постаті України в галузі філології»
Реєстрація учасників Конкурсу триває до 23:59 години 24 квітня 2026 року за покликанням: https://forms.gle/b4JS1MjUvb3XuVs28 :
Для участі студентам/учням необхідно надати заявку та творчий проєкт у форматі мультимедійної презентації відповідно до Умов конкурсу.
Переможці та учасники Конкурсу нагороджуються відповідними дипломами, педагоги-наставники, які підготували учасників змагань, нагороджуються подяками закладу.
Усі надіслані роботи будуть розміщені у відкритому доступі на офіційному вебсайті закладу.
Шановні здобувачі освіти, з нетерпінням чекаємо на ваші творчі роботи, які, ми впевнені, продемонструють ваш талант та креативність.
Успіху у створенні ваших проєктів!
