- Деталі
- Перегляди: 127
Колектив КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук України» щиро вітає всіх із 33-ю річницею Незалежності України!
24 серпня 1991 року було ухвалено Акт проголошення незалежності України, що привело до відновлення суверенної Української держави та увінчало тривалий шлях нашого народу до самостійності.
Сьогодні, в умовах повномасштабної російської агресії, побажаємо один одному здобути мир і спокій у нашій країні. Єдності нам, бо в ній – сила, здійснення мрій на майбутнє.
Слава Україні!
Слава Українському народові!
До Дня незалежності України у межах відділення філології КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» проводиться поетичний флешмоб «Українська ми родина, наша ненька – Україна!». Із 20 по 25 серпня 2024 року учасники заходу готують відеочитання віршів про Україну й розміщують їх у соціальних мережах за хештегом #Українська_ми_родина_Наша_ненька_Україна_МАН2024 . Зазначимо активну участь у флешмобі представників Новотроїцького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Покровської міської ради Донецької області.
Також 23 серпня 2024 року науково-педагогічні та педагогічні працівники закладів освіти Донецької області взяли участь у вебінарі-практикумі «Знай про UA», орг. – НЦ «Мала академія наук України». Серед майже 40 спікерів, хто представив свої авторські розробки українознавчого спрямування з використанням диджитал-інструментів, – Кулініч Ольга, учителька української мови та літератури Добропільського НВК № 4 «Спеціалізована школа І-ІІІ ст. - ДНЗ», Клименко Олена, учителька громадянської освіти Слов'янського педагогічного ліцею. Виступи-презентації, відкриті заняття у режимі реального часу, надані методичні кейси допоможуть педагогам підготуватися до всеукраїнського уроку-марафону «Знай про UA», що проводитиметься з 2 по 15 серпня 2024 року. Щиро дякуємо за організацію надзвичайно змістовного та практико-орієнтованого заходу Наталії Нагорній, методисту лабораторії з розвитку критичного мислення НЦ МАНУ!
- Деталі
- Перегляди: 133
Відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 2004 р. № 987/2004, із метою вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України щороку відзначається День Державного Прапора України.
Із 14 по 23 серпня 2024 р. працівники комунального позашкільного навчального закладу «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» організували та провели онлайн-марафон презентацій «Прапор України в поетичному слові». Вони підготували слайди з фрагментами літературних різних історичних епох, щоб довести: із давніх-давен кольори Державного Прапора України – синій/блакитний і жовтий/золотий – грали надзвичайну роль у житті українського народу. Мозаїки соборів і літописи князівських часів зберігають образи синього неба й землі, жовтої від стиглого колосся. У поезіях поетів національного відродження, зокрема великого Кобзаря, національні кольори перетворилися на символи спокою й злиття з вічністю в небесній блакиті та душевного благородства, тепла й мудрості золотої людини.
Синьо-жовті національні прапори майоріли над борцями за свободу українського народу на початку ХХ ст. Вони закарбовані в піснях січових стрільців, у поетичних рядках учасників Української революції 1917-1921 рр.
Після поразки Української революції 1917 – 1921 рр. наш народ на певний час втратив власну державу. Замість національних синьо-жовтих прапорів в українських містах більшовики встановили власні, червоні знамена. Але представники української еміграції зберігали у своїх серцях віру в повернення та відновлення незалежної України.
За часи Другої світової війни символом безупинної героїчної боротьби підпілля ОУН (б) та Української повстанської армії за свободу українського народу став червоно-чорний прапор. Але очільники ОУН визнавали синьо-жовтий прапор національним символом. Під час онлайн-марафону його учасникам були запропоновані уривки з віршів учасників визвольного руху Павла Євтушенка (ОУН (б)), Миколи Сарма-Соколовського (ОУН (м)).
У 60-х рр. ХХ ст. голосно заявили про себе поети Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Ліна Костенко та ін., які сформували моральну опозицію комуністичному тоталітарному режиму. Ці письменники-шістдесятники виховувалися в радянських школах під впливом комуністичної ідеології. Але семантика кольору їхніх поетичних текстів яскраво свідчить про продовження національної традиції вшанування синього неба і жовтого поля. Багато шістдесятників долучилися до опозиційного руху та загинули в таборах, як наш видатний земляк Василь Стус. Ті, хто вижили, активно включилися у процеси національного державотворення кінця 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст. «Небесно-золотий наш стяг» оспівували поети-шістдесятники Іван Драч, лідер Народного Руху України (1989); Дмитро Павличко, голова Товариства української мови ім. Т. Шевченка (1989 – 1990).
Із 2014 р. триває збройна боротьба за незалежність і територіальну цілісність України. Її події постають у картинах, фільмах, поезії сучасних українських митців. Дехто з них має власний військовий досвід. І саме такі поети намагаються побачити в темряві трагічних подій блакить неба, сонячні промені, любов і надію на перемогу над смертю. Учасникам онлайн-марафону було запропоновано вірші Сергія Жадана та Петра Руха.
Спираючись на матеріали, що були підготовлені працівниками КПНЗ «ДОМАНУМ», здобувачі освіти та педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти області підготували власні презентації щодо відображення національної та державної символіки у творчості українських поетів. Слід відзначити представників НВК «Сергіївська загальноосвітня школа I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, Новотроїцького ЗЗСО І–ІІІ ступенів Покровської міської ради Донецької області, а також Гродівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Гродівської селищної ради Покровського району Донецької області, Слов’янського ЗЗСО № 11 Слов’янської міської ради Донецької області, Родинської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 8, ЗОШ I-III ступені №9 і НВК № 1 Покровської міської ради Донецької області. Ознайомитися з матеріалами, які вони підготували, можна на фейсбук-сторінці КПНЗ «ДОМАНУМ» https://is.gd/w3hQ6m за хештегом #Прапор_України_в_поетичному_слові .
Вітаємо всіх, хто має Україну в серці, із Днем Державного Прапора України! Дивлячись на цей стяг, ми згадуємо і шануємо героїв визвольних змагань минулих часів, героїзм тих, хто сьогодні бореться за нашу свободу.
Слава Україні! Героям Слава!
- Деталі
- Перегляди: 138
Щороку 22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. Цей день встановлено Указом Президента України від 17 листопада 2000 року № 1245/2000 в річницю нападу нацистської Німеччини на СРСР (22 червня 1941 року). Пропонуємо до вашої уваги інформаційний дайджест про трагедію українського народу за часи нацистсько-радянської війни - ключового збройного простистояння доби Другої світової війни. При підготовці дайджесту використано матеріали фотодокументальної виставки «Німецько-радянська війна. Український акцент» - проєкту Міністерства закордонних справ України та Національного музею історії України у Другій світовій війні.
- Деталі
- Перегляди: 134
Сьогодні відзначаємо одне з найважливіших свят – День Конституції України. Це державне свято було встановлене на честь ухвалення Конституції України, основного закону держави, який був прийнятий Верховною радою 28 червня 1996 року.
Прийняття Конституції стало важливою віхою в історії незалежної України, закріпивши її як суверенну та демократичну державу. Основний закон визначає принципи державного устрою, закріплює права і свободи громадян, а також встановлює порядок діяльності органів державної влади.
Ухвалення народом свого найголовнішого закону знаменувало народження вільної держави. Нехай вона завжди залишається незалежною і могутньою. Хай на жовтих полях достигають багаті врожаї, а небо буде блакитним і безхмарним, а головне – мирним ! Зі святом, дорогі друзі, із Днем Конституції України!
Короткий екскурс «Конституція України: історія та сучасність» можна переглянути за покликанням https://www.facebook.com/profile.php?id=100068625112641
- Деталі
- Перегляди: 144
19 – 21 червня 2024 р. у м. Луцьк Волинської області відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Видатні українці. Олена Пчілка», організатори – Національний центр «Мала академія наук України» спільно з комунальною установою «Волинська обласна Мала академія наук», Волинським національним університетом імені Лесі Українки.
Метою конференції є гідне відзначення 175-річчя з дня народження видатної української письменниці, етнографині, громадської діячки Олени Пчілки (справжнє ім’я та прізвище – Олена Косач) (1849–1930), вивчення її творчості та впливу на українську культуру, а також стимулювання дослідницької діяльності серед учнівської молоді.
На підготовчому етапі конференції юні науковці України – історики та літературознавці – реалізували проєкти за напрямами: 1) біографія Олени Пчілки в контексті епохи; 2) наукова, творча та громадська діяльність Олени Пчілки; 3) родина Драгоманових-Косачів в історії України; 4) Олена Пчілка в колі сучасників; 5) мовотворчість Олени Пчілки; 6) вплив Олени Пчілки на становлення Лесі Українки.
За результатами реалізації проєктів Оргкомітет конференції запросив до очної участі в заході 28 здобувачів освіти з Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Полтавської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької областей. Серед них:
-Верьовкіна Марія, учениця 8-го класу Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 17 Часовоярської міської ради Донецької області, керівниця – Давидова Ксенія Сергіївна, учитель української мови та літератури;
-Звагольська Алеся, учениця 10-го класу Ліцею зі структурним підрозділом гімназії № 6 Покровської міської ради Донецької області, керівниця – Колеснікова Юлія Сергіївна, учитель історії;
-Міщенко Данило, учень 11-го класу Слов’янського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 11 Слов'янської міської ради Донецької області, вихованець відділення історії КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді», керівник – Мицько Віктор Михайлович, учитель історії;
-Сухомлинов Андрій, учень 10-го класу Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - дошкільний навчальний заклад" Добропільської міської ради Донецької області», вихованець відділення історії КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді», керівниця – Тераніс Анжеліка Вікторівна, учитель історії.
В очному форматі участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Відомі українці. Олена Пчілка» узяв Сухомлинов Андрій (м. Добропілля), тематичний напрям «Олена Пчілка в колі сучасників», він висвітлив співпрацю цієї видатної української письменниці з Марком Кропивницьким, драматургом, режисером та актором, у справі розбудови дитячого театру. Дитячі театри, засновані Марком Кропивницьким на хуторі Затишок Куп’янського повіту Харківської губернії та Оленою Пчілкою на хуторі Зелений Гай на околицях Гадяча Полтавської губернії, перетворилися на осередки патріотичного та морально-естетичного виховання українських дітей.
Щиро вдячні відділу освіти Добропільської міської ради Донецької області за підтримку обдарованої учнівської молоді, створення умов для участі юних науковців у всеукраїнських заходах!
У дистанційному форматі взяли участь у конференції Верьовкіна Марія (м. Часів Яр), Звагольська Алеся (м. Покровськ), Міщенко Данило (м. Слов’янськ). У виступі Верьовкіної Марії за напрямом «Біографія Олени Пчілки в контексті епохи» було відображено громадсько-політичну позицію письменниці, її спротив політиці русифікації за часи царату та більшовицької диктатури. Зокрема школярка повідомила про обставини арешту Олени Пчілки більшовиками у 1920 р. за синьо-жовтий прапор, яким письменниця огорнула підгруддя Тараса Шевченка в Гадячі. Розповідаючи про творчу та громадську діяльність Олени Пчілки, Міщенко Данило зупинився на її публікаціях в часописі «Рідний край», де вона, редакторка та журналістка видання, встає на захист українських селян -‒ учасників Сорочинського повстання 1905 року. Звагольська Алеся проаналізувала вплив Олени Пчілки на становлення її славетної доньки Лесі Українки, показала спільні риси їхнього світогляду на прикладі памфлету Лесі Українки «Голос однієї ув’язненої» – спроби донести до французького (європейського) суспільства ще у 1896 р. правди про переслідування українців у Російській імперії.
Дякуємо за розуміння та чуйність організаторам Всеукраїнської науково-практичної конференції «Відомі українці. Олена Пчілка», які надали юним донеччанам можливість долучитися до заходу в онлайн-форматі! Сподіваємося на продовження співробітництва у справі виховання дітей і молоді на прикладах громадсько-політичних і культурних діячів – справжніх патріотів України!
