Флешмоб «Українські колядки та щедрівки»
За споконвічною традицією українців у грудні й січні тривають різдвяно-новорічні свята, під час яких прийнято колядувати та щедрувати. У цих обрядових піснях від покоління до покоління передається сила й мудрість нашого народу, його характер і душа. Пропонуємо долучитися до збереження й популяризації наших різдвяно-новорічних традицій, узявши участь у флешмобі «Українські_колядки_та_щедрівки». Участь у ньому можуть узяти всі охочі, записавши коротке відео з виконанням колядок чи щедрівок і надіславши його на нашу електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. з темою листа «Флешмоб_Прізвище_Імʼя» (окремим файлом необхідно надіслати відомості про учасника (учасників): прізвище, імʼя, по батькові учасника; повна назва закладу освіти, клас; контактний телефон, ел. адреса учасника; прізвище, імʼя, по батькові педагога-керівника; контактний телефон, ел. адреса педагога).
Надіслані відеоролики будуть розміщені з 25 грудня 2022 року до 14 січня 2023 року на сторінці Фейсбук КПНЗ «ДОМАНУМ» https://www.facebook.com/profile.php?id=100054602738241 та сайті закладу
Запрошуємо до участі всіх охочих !
Дізнатися або пригадати, що таке коляда можна за покликаннями https://www.youtube.com/watch?v=9wLunTCdLtw або https://mala.storinka.org
Флешмоб розпочинають вихованці секції «Українська література» обласної очно-заочної школи «Юний дослідник» КПНЗ «ДОМАНУМ». Керівник секції – кандидат філологічних наук, доцент Н.М.Тендітна.
Бережна Владислава Юріївна, здобувачка освіти 11 класу Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 Білозерської міської ради Донецької області
У нас, в Україні, слово коляда має аж три значення, а саме:
Коляда — це Різдвяні свята: «Будьте здорові з колядою!»
Коляда — це пісня, яка співається під час Різдвяних свят: «Пустіть його до хати, він вам буде коляду співати!»
Коляда — це винагорода за величальну пісню: «Он і пан іде, коляду несе: коробка вівса, зверху ковбаса!»
(За матеріалами: Олекса Воропай. «Звичаї нашого народу». Етнографічний нарис. Мюнхен, «Українське видавництво», 1958, стор. 133 - 136.)
Продовжують флешмоб колядниці-вихованки секції «Українська література» обласної очно-заочної школи «Юний дослідник»
Тендітна Поліна Миколаївна, здобувачка освіти 11 класу Лиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Лиманської міської ради Донецької області,
Собіна Таїсія Едуардівна, здобувачка освіти 11 класу Великоновосілківського закладу загальної середньої освіти I – III ст. № 2 Великоновосілківської селищної ради Донецької області.
Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров’я, многих літ і всяких статків у хаті й родині. Уже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок віншували господарів та їхніх дітей, бажали їм злагоди й достатку.
Одним із найцікавіших різдвяних обрядів і звичаїв є віншування. За Василем Скуратівським, віншувальниками ставали маленькі хлопчики семи-восьми років. Вони заходили до хат, щоб привітати родичів і сусідів із Різдвом Христовим. Ці поздоровлення й називалися віншуванням. Віншувальники починали зі слів: «Зі Святим Різдвом будьте здорові!» Господарі щиро вірили: віншувальники сповіщають щастя та добробут. І тому обдаровували їх яблуками, горіхами, бубликами, іншими ласощами або грошима.
Із Різдвом Христовим усіх вітає Яворська Софія Миколаївна, здобувачка освіти 11-го класу Новотроїцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Покровської міської ради Донецької області.
Надвечір свята Різдва Христового першими починали колядувати парубоцькі гурти, які ходили із «звіздою» – зіркою та дзвоником.
«Звізду» роблять з дерев’яної обичайки та тоненьких дощечок — шалівок. Рівно ж не п’ять і не шість, а сім. Звізда декорується кольоровим папером, стрічками. Усередині — образок «Народження Христа» і свічка. Ватага колядників — п’ять осіб: береза, звіздоноша, дзвонар, міхоноша та запасний, що має завдання допомагати міхоноші.
За традицією староукраїнських величальних пісень, багато колядок спрямовується до особи господаря, господині або їхніх дітей — парубка чи дівки. Відповідно до цього підбирається і зміст колядки. Імена величальних осіб підставляються в тексті самої пісні, і тоді колядка виглядає так, ніби спеціяльно складена для цієї особи.
Щодо змісту, то колядки і щедрівки відзначаються великою різноманітністю мотивів. Хоч і дуже умовно, можна їх все ж поділити на шість окремих груп, а саме: колядки і щедрівки з хліборобськими, мисливськими, військовими, казково-фантастичними, любовними (краще сказати — весільними) та біблійно-релігійними мотивами.
(За матеріалами: ОлексаВоропай. «Звичаїнашого народу». Етнографічнийнарис. Мюнхен, «Українськевидавництво», 1958, стор. 60.)
Заходячи на подвір'я, колядники просили дозволу: «Благословіть колядувати!» Авжеж, господарі дозволяли: «Колядуйте!»
І тоді колядники починали співати:
На райських дверях сам Господь стоїть,
Сам Господь стоїть, три служби служить:
Першу службочку — за господаря,
За господаря, за пана Михайла,
Другу службочку — за господиню,
За господиню, на ім’я Марія...
Пропонуємо подивитися виступ колядників із Селидового. До вашої уваги -- колектив «Дзвіночки» Української загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 Селидівської міської ради Донецької області (керівник – Тельнюк Тетяна Володимирівна).
